29 квітня 2020 рік - цей день в історії

1429 - Жанна д'Арк очолила французьке військо і звільнила Орлеан

Цікаві факти про Жанну д'Арк

1.Вчені досі ламають голови над походженням Орлеанської діви. Існує думка, що Жанна д'Арк могла бути донькою короля Франції Карла VI Божевільного та Ізабелли Баварської, тобто сестрою коронованого нею Карла VIІ. Офіційна історіографія вважає жінку воїна дитиною багатих селян із Домремі.

2.До ХVI століття прізвище Жанни писалося без апострофа, оскільки в тогочасній французькій мові він не вживався. Сучасники писали й вимовляли прізвище по різному: "Дарк" і "Тарк", "Дар" і "Дей". Пізніша поява апострофа мала підкреслити дворянське походження Жанни.

3.Героїчний міф про Жанну д'Арк створено на замовлення Наполеона Бонапарта. Імператор, оголосивши континентальну блокаду Великої Британії у 1807 році, вперше за 400 років підніс Жанну, історичного ворога англійців, до першорядних національних героїв.

4.У Синьої Бороди із казок Шарля Перро був реальний історичний прототип. Ним став Жиль де Ре ‒ воєначальник та близький друг Жанни д'Арк. Саме Жиль неодноразово намагався визволити її з англійського полону. Його стратили в 1440 році за заняття чаклунством та вбивство 34 дітей.

5.Сучасні вчені на основі свідчень про важкі чоловічі обладунки французької героїні Столітньої війни приписують їй синдром Моріса. При цій патології організм володіє чоловічими хромосомами, силою і витривалістю. Проте зовнішній розвиток людини далі йде по жіночому типу.

6.2 травня 1431 року Жанні д'Арк було пред'явлено звинувачення у чаклунстві і запропоновано відректися від єресі та носіння чоловічого одягу. Під страхом смерті вона погодилася і 28 травня була засуджена на довічне ув'язнення. У в'язниці їй була підкинуто чоловічий одяг. Такий рецидив злочину автоматично вів до смерті.

7.Тільки 1456 року Карла VIІ розпорядився виправдати Жанну д'Арк. Така затримка пояснюється тим, що саме Жанна у Реймському соборі поклала на голову Карла VII корону французьких королів. З того часу її популярність лише росла. У народі "Орлеанську діву" ставили вище за самого короля, що зачіпало його самолюбство та викликало страх її претензій на трон.

8.Сенсацією в дослідженнях стало й те, що більшість військових досягнень сміливиці приписували… дарма. Вона особисто не йшла в бій, не вбивала людей, а більше працювала як талановитий стратег і вправний мотиватор. Замість меча вона тримала французький стяг, який і був орієнтиром для вояків: знамено на місці — ​з керманичкою все в порядку, тож сміливо вперед! Неписьменна, вона напрочуд досконало володіла вмінням публічних виступів. Казали, що після її слів навіть смертельно поранені воїни вставали і знову йшли в бій.

1770 - англійський капітан Джеймс Кук уперше висадився в Австралії

Цікаві факти про Джеймса Кука

1.Острови Фіджі зобов'язані своєю назвою саме Куку. Взагалі-то вони називалися «Фісі», та Кук помилився в судовому журналі, записав їх як «Фіджі». Тим не менш, авторитет Кука був настільки великим, що назву вирішено було так и залишити.

2.Капітан Кук тричі здійснював навколосвітнє плавання.

3.Острови Кука були названі на його честь, однак, всупереч поширеній думці, загинув він зовсім не там.

4.Всупереч поширеному мифу, Кука ніякі туземц не їли. Так, вони вбили його в ході конфлікту, який розгорівся між ними і командою Кука, та вони заплатили за це високу ціну — розгнівані загибеллю свого капітана, матроси практично зтерли всі племена з обличча землі.

5.Місце загибелі капітана Кука — Гавайські острови.

6. Саме Кук першим навчився боротьбі з цингою — хворобою, яка раніше була справжнім кошмаром всих мореплавців.

7.Серед своїх сучасників Кук виділявся надзвичайно терплючим і доброзичливим ставленням до аборигенів різних місць, які доводилось відвідувати його експедиціям.

8.Карти, намальовані Куком, були настільки точні і вишукано виконані, що мореплавці користувались ними до середини 19-го століття.

9.Свою кар'єру мореплавця Кук почав з посади юнги на судні, що перевозило вугіль.

10.Завдяки Куку вдалося розрахувати відстань від Землі до Сонця, точніше, завдяки астрономічним спостереженням за Венерою, які Кук провів під час своєї першої навколосвітньої експедиції.