26 квітня 2020 рік - цей день в історії
1840 - з друку вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса
Шевченко.
1.Основна освіта
майбутнього основоположника української літератури – лише два роки у церковній
школі у місцевого дяка. Багатьма своїми знаннями майбутній поет завдячує
красуні Софії Григорівні Енгельгардт. Саме вона навчила Тараса польської і
французької мови. Однак перші уроки мови Шевченко отримав все ж від лакеїв, і в
Петербурзі нерідко насміхались з уже вільного митця: “Пан Шевченко бардзо добже
мови по-польску, але в его мове завше ест цос хлопского”.
2.Тарас Григорович
Шевченко був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу
лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст
рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
3.Навесні 1838 року
російський поет Василь Жуковський та художник Карл Брюллов вирішили викупити
талановитого юнака із кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгарт,
але запросив неймовірну на той час суму – 2500 рублів. Аби знайти потрібні
гроші, Брюллов намалював вихователя спадкоємця престолу Жуковського, і друзі
продали портрет з аукціону, участь у якому взяла й імператорська родина.
Розіграш відбувся 22 квітня 1838 року, а вже 25 квітня Тарас отримав відпускну.
4.Традиційно на портретах
у підручниках Шевченко постає перед дітьми людиною похилого віку із суворим
обличчям у високій шапці та кожусі. Насправді ж після звільнення колишній
кріпак став модним портретистом у Петербурзі, мав добрий прибуток, а тому і
вдягався досить модно. Так, у своєму щоденнику Тарас із задоволенням описував
придбання ним за 100 рублів плаща-макінтоша.
5.Головний доробок
Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його
творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори,
такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда,
літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на
засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо,
тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.
6.В останній рік свого
життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким
навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар
містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри,
таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак
згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними
школами. І це, не зважаючи на те, що «ничего в себе противного законам
не заключает», як говорилось у доносі.
7.До наших часів в
оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка.
Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці
офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а
дати створення – ще менша.
8.Існує дві могили Тараса
Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга – на
Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення
смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за
клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.
9.Напочатку 70-х років
минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій. Космічна
станція «Марінер-10» зафіксувала близько 300 кратерів, один з яких було названо
на честь Тараса Шевченка. Його діаметр – 137 км. А у грудні 1976 року Кобзарем
було названо астероїд головного поясу 2427.
10.Найбільший портрет
Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні
2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30
занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше
двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів
аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля
Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43
метра.
1986 - о 1 год. 23
хв. за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства -
вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих
в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху
бомби в Хіросимі в 1945 році.
Цікаві факти про Чорнобильську катастрофу.
1.На той час ЧАЕС з її чотирма блоками
забезпечувала 10% від потреб України
в електроенергії. А влада хотіла побудувати
ще два енергоблоки, та так і не встигла.
3.Область, що потрапила в списки «забруднених», визнали одним з
найбільш унікальних світових заповідників з процвітаючою популяцією вовків,
оленів, бобрів, орлів і інших тварин.
4.Більше
всього від катастрофи на ЧАЕС постраждала не Україна, а Білорусь, яка отримала 70% радіаційного забруднення з Чорнобиля.
5.Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в
яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс»
6.Радіація
не поширюється рівномірно
навколо ЧАЕС, а осідає острівцями. Деякі ділянки в 10-кілометровій зоні в
десятки разів небезпечніші,
ніж територія, прилегла до АЕС. Однією
з таких зон є стела "ЧАЕС ім. В.І.Леніна" – тут радіаційний фон може
досягати аж 1 200 мікрорентген/год, коли біля самої станції фон не превищує 300
мкР/год.
7.Спорудження "укриття" у вигляді арки над зруйнованим
реактором Чорнобильської АЕС
почалося в 2012 році. Його ширина становить 257 метрів, довжина – 150 і висота 108
метрів. Вага конструкції досягає 29 000 тон. Щоденно над будівництвом арки
працювало близько 3 000 человік.
8.Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі
рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження
дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації,
впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.
9. Дороги в зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни. Рівне асфальтове покрття положено, щоб не
разкидати радіоактивні відходи, які перевозяться в грузовиках на дослідження чи зберігання. Максимальна швидкість
руху для грузовика з відходами – 40 км/год.
10. За різними даними, від 600 до 800 тисяч человік зі всього СРСР приймали
участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС. Від 4 000 до 10 000 человік загинули від
наслідків вибуху. Більше 70 тисяч з них стали інвалідами.













Немає коментарів:
Дописати коментар