ПІДЛІТКОВИЙ СУЇЦИД

«За статистикою, кожен 19 підліток віком від 15 до 19 років думає про самогубство»

Психологи всіх країн б′ють на сполох – кількість випадків суїциду серед підлітків останнім часом суттєво підвищилася. Не зважаючи на виховну, просвітницьку, профілактичну та консультативну роботу педагогів, психологів та соціальних педагогів, численні відеосюжети у ЗМІ, пропаганду любові до життя, діти всього світу продовжують губити себе.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку у світі відбувається близько 800 тис. самогубств.

Попри існуючий міф, про те що на суїцид здатні тільки діти з «неблагополучних» сімей, статистика доводить, що дуже часто жертви – дівчата та хлопці з досить забезпечених і зовні «благополучних» родин. Саме тому так складно передбачити небезпеку.

Чому саме підлітки?

       У цьому віковому періоді діти  найбільш вразливі. Їм властиві надмірна емоційність, пригніченість, тривога, страх, напруженість, дратівливість, підвищена агресивність. Контролювати цей вибуховий коктейль підлітки ще не вміють, так само як і визначити й описати власні емоції.

    Діти відчувають комунікативні труднощі: складно знайти співрозмовника, страх не відповідати групі, здатися смішними.

    У них ще не сформувалося розуміння безумовної цінності життя. На їх думку життя — цілком адекватна ціна за те, щоб довести свою правоту, покарати кривдника чи домогтися свого.

    Що штовхає підлітка до самогубства?

    Психологи виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки серед підлітків:

-      Переживання самотності, відчуженості, відчуття, що його не

розуміють;

-      Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

-      Переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків;

-      Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

-      Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;

-      Страх перед покаранням;

-      Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність;

-      Почуття помсти, погроз, шантажу;

-      Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

-      Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів;

-      Діти вдаються до суїциду за сімейними мотивами у 46,9% випадків, через конфлікти з однолітками і за любовних причин – в 13,6% випадків.

Як зрозуміти, що дитина готова вчинити самогубство

Майже 85% підлітків хоч раз у житті думали про самогубство. Хоча насправді ніхто з цих дітей не хоче вмирати, просто часто саме такі думки – єдиний спосіб звернути на себе увагу батьків, крик про допомогу.

Відокремлюють  три види підліткового суїциду.

Один з них – демонстративний (маніпулятивний). Дитина, намагаючись досягнути певної мети, отримати користь чи вигоду, погрожує батькам чи друзям.

Другий – скоєний у стані афекту, коли дитина не може контролювати емоційний стан, у якому знаходиться на даний момент.

Останній – дійсний, справжній суїцид. До нього підліток готується.

Усі три види є небезпечними!!!

Навіть, якщо ваша дитина вдається до маніпуляції, це не привід ігнорувати її слова. У стані емоційного збудження підліток просто себе не контролює, тому самогубство можливе.

На що звернути увагу?

– часті розмови про смерть і самогубства; прагнення усамітнитися під будь-яким приводом;

– міркування на тему: «Я нікому не потрібен», «ніхто не буде за мною тужити»;

– спроби «попрощатися»: дарує свої речі і улюблені предмети близьким друзям; доводить справи до кінця (віддає чужі речі, мириться з ворогами, прибирає в кімнаті);

– фрази «Завтра мене вже не буде», «Без мене нічого не зміниться», «Ти віриш в переселення душ?»;

– непрямі погрози: «набридло жити», «більше ви мене не побачите», «пожив – і вистачить», «ненавиджу себе», «якщо ми більше не побачимося, дякую за все».

– втрата інтересу до себе і життя, відставання в школі, прогули;

-      прямі погрози типу «краще повіситися, ніж з вами жити».

Хлопчики здійснюють суїциди в 4-5 разів частіше, ніж дівчатка, проте дівчатка вдаються до спроб самогубства в 3 рази частіше.

Дитина повинна знати: якою б вона не була, вона завжди буде любленою, мати безпечне місце – сім’ю та дім. Усе інше не має значення.

Найбільший страх дитини – відділення від рідних. Доволі часто, коли ми говоримо про проблему суїциду, то звертаємося до відчуття безпорадності, непотрібності. У такому стані, здебільшого, підліток почуває себе покинутим саме батьками.

Найкраще, що ми, батьки, можемо зробити для своїх дітей, – це не ігнорувати їх емоцій, сліз, слів, забезпечити їм почуття потрібності та безпеки у колі найрідніших.

 І найважливіше! Обіймайте своїх дітей, не соромтеся говорити як сильно ви їх любите, згадуйте найщасливіші моменти пережиті разом, проводьте якомога більше часу разом, адже діти так швидко ростуть. 

(на основі матеріалів взятих з інтернетресурсів)